Ерік ненавидить Англію і Хемінгвея, боїться велосипедів і переодягається в жінок легкої поведінки… Міра – сліпа дівчина, яка любить співати, живе з своїм братом Рудим і намагається подружитись з його дівчатами… Рудий – хлопець, який не любить фотографуватись і нікому не називає своє ім’я…
Що може бути спільного у цих людей? Як завжди - неочікувані повороти долі приводять невідомо куди. Одного ранку Ерік переодягається в дівчину і блукає вулицями Києва, які приводять його до Міри…Саме так почалось їхнє знайомство.
Міра не усвідомлює, що Еріка – це насправді хлопець Ерік, тому починає з ним дружити і довіряти йому всі секрети. Та, як говорять, рідко буває дружба між хлопцем і дівчиною, навіть якщо дівчина не здогадується, що дружить з хлопцем…У певний момент до людини звикаєш і боїшся втратити її, не чути її голос, не розмовляти про болі й радості… Міра боїться втратити Еріку, але на перешкоді спокою стоїть Рудий, який ненавидить «дівчину»…
Чим закінчиться такий дивний трикутник людських життів, хто стане зайвим кутом? Лариса Денисенко, як завжди, інтригує свого читача, щоб в кінці той одержав масу задоволення від прочитання книги.
Немає коментарів:
Дописати коментар